Відбувся міждисциплінарний круглий стіл «Під час війни помислити про те, що буде після»

8 листопада 2024 року в місті Страсбург (Франція) відбувся міждисциплінарний круглий стіл «Під час війни помислити про те, що буде після». Його організаторами виступили Міжнародна федерація психоаналізу (Страсбург, Франція) та PSInstitute (Страсбург, Франція). В заході взяли участь науковці, дослідники з різних галузей: антропологи, соціологи, філософи та психоаналітики.

За словами організаторів, провести такий захід їх спонукало поновлення війни біля воріт Європи, яке активізує тривоги та змушує замислитися над питанням: як можна запобігти перетворенню Європи на театр розширення конфліктів? «Це питання ми ставимо собі, нехай і егоїстично, але цілком обґрунтовано, з нашої власної території. І для нас запобігти війні, не вплутуватися в неї – значить запропонувати іншим: українцям, росіянам, ізраїльтянам, палестинцям – тим, хто безпосередньо її розв’язує або страждає від неї, подумати про те, як із неї вийти. І це в той час, коли всі учасники подій думають не про майбутнє, а про сьогодення, про необхідність терміново створювати коаліції проти ворога. Проте всі ми знаємо, що рано чи пізно воюючі сторони завжди сідають за стіл переговорів», – коментує Уварова Світлана, Президентка Міжнародної федерації психоаналізу.

«Одне з важливих питань, яких мені б сьогодні хотілося торкнутися, — це питання третьої сторони. У воєнних конфліктах зазвичай є лише дві сторони, а третя — відсторонений. Нам потрібно подумати, хто міг би виступити третім у цій війні. Тим третім, для кого інтереси в цій війні могли б стати його власними інтересами», – додає Патрік Шмоль, директор і науковий керівник PSInstitut (Страсбург, Франція), компанії, що займається прогнозуванням і системними дослідженнями.

Італійський психоаналітик та дослідник в галузі психології та філософії Серджіо Бенвенуто додає: «Війна не є розривом миру, катастрофічним розривом  математичному сенсі слова «катастрофа», але війна й політика перебувають у неперервному зв’язку одна з одною. Це треба сказати наївним людям, які продовжують повторювати: «Треба скласти зброю і перейти до переговорів». Насправді, саме для того, щоб потім мати можливість вести переговори з вигідних позицій, ми запекло воюємо; а вести переговори можна лише в тому випадку, якщо дати зрозуміти протилежній стороні, що ми готові до війни. Переговори можливі тоді, коли ви змушуєте іншу сторону повірити, що ви готові до війни, не обов’язково вступаючи в неї».

За матеріалами проведеного круглого столу планується публікація видання, що міститиме друковані доповіді спікерів, а також стисле викладення дискусії між учасниками, про що ми повідомимо додатково.