У поданій статті пропонується психоаналітична гіпотеза про обумовлений психосоціальними факторами генезис аутистичної структури особистості. За допомогою цієї гіпотези пояснюється механізм розвитку надзвичайно високої схильності до травматизації в осіб з розладами аутистичного спектра та причина ефективності впливу на основні прояви аутизму тако20 травматичного лікування, як прикладний аналіз поведінки. Одним з висновків автора є те, що інший є критично важливим для будь-якої особистості, а його нестача сприймається в якості травматичної події. Головною ж причиною розвитку аутизму автор виділяє тотальну материнську опіку, що є для індивіда аналогом утроби після народження. Автор формулює висновок, що фактор, який міг би створити штучне розділення матері та дитини, міг би мати потенціал для «терапевтичної» дії та зміни вектора розвитку такої особистості.